Кошик
28 відгуків
+380 (68) 220-95-85
+380 (63) 577-02-66
Гранитные изделия "КП Гранит"
Кошик

Мощення гранітної брусковини Житомирі

145 

  • Послуга
Мощення гранітної брусковини Житомирі
Мощення гранітної брусковини ЖитомиріПослуга
145 
+380 (68) 220-95-85
  • +380 (63) 577-02-66
+380 (68) 220-95-85
  • +380 (63) 577-02-66

Замовлення тільки за телефоном

Законом не передбачено повернення та обмін даного товару належної якості

Способи та прийоми підготовки основи та укладання гранітної брусчатки в Житомірі

Підготовка підсмажування під гранітну брусчатку.

1. Підготовка має враховувати стан ґрунту, специфічні особливості ґрунту та інші чинники, а також спосіб укладання брусчатки. Починати роботу треба з ущільнення земляного полотна до стійкого стану. Водночас особливу увагу треба приділяти організації його дренування. У разі якщо ґрунтова основа волога з низькою несучою здатністю, можна використовувати геосинтетичні матеріали. Однак якщо ґрунт піщаний, часто взагалі не потрібне укладання несного шару. Спочатку планується «корито» завглибшки 250 мм із закладкою водостоків. Водночас необхідно пам'ятати, що бруківка колота має природні нерівності, які сприяють затримці води, і тому водовідведення необхідно робити виразнішим, ніж у разі мощання тротуарною плиткою або асфальтуванням. Іншими словами, майданчики та доріжки мають бути більш опуклими. Зазвичай, профіль по сторонах площі мощення роблять із ухилами приблизно 3%. Якщо облаштовуються пішохідні доріжки та майданчики під легкі автомобілі, то відбувається ущільнення ґрунтового шару віброплитим. На ущільнений ґрунт, у разі потреби, виться геотекстиль — нетканий матеріал, що фільтрує воду. Геотекстиль забезпечить захист щебенового шару від проникнення дрібних частинок ґрунту та глини, захистить щебенковий шар від «засилання» й забезпечить перерозподіл механічних навантажень. Потім закладається щебнева подушка (гранітний щебінь фракції 5-20) завтовшки приблизно 10 см. На щебневу подушку після вирівнювання та трамбування, укладається підстилий шар. Як матеріал підстилального шару (в який буде укладатися брусчатка), найбільше підходить пісок фракцій 0-2 або 0-4 мм дрібний щебен грубістю 1-3 або 2-5 мм, а також суміш подрібненого піску зі щебенем великою кількістю 05 мм. Цемент, у разі його використання, додають у суху суміш у співвідношенні 1/5 або 1/4. Розмір великих частинок не має перевищувати 8 мм. Якщо брускове покриття буде зазнавати чималих навантажень, між щебенем і підсвічувальним шаром можна настіти шар геотекстилю. На ділянках під дахами або навісами матеріал підсмилувального шару зазвичай залишається сухим і пухким. У цьому разі брусчатку укладають у сухий розчин і відповідну щебенкову суміш, а після укладання всі проміжки між камінням заповнюють дрібнозернистим піском.
В інших випадках укладання можна проводити на бетонну стяжку. Під час підготовки підошви у всіх випадках необхідно враховувати загальну ситуацію в районі будівництва: наявність технігенних вібрацій, щільність ґрунту, можливість міжсезонних підсумувань і весняних спікувань ґрунту та ін. Якщо є ризик за вищеперерахованими чинниками, то рекомендується робити бетонну стяжку марки 150-200 з армуванням дорожньою сіткою.

2.Укладання гранітної брусчатки.

Оскільки колота гранітна брусчатка має досить великі допуски за лінійними розмірами (до 10 мм), то у звичайних варіантах рядової кладки шви виходять рівними в одному напрямку. У зв'язку з цим необхідно визначити напрямки швів і рядування. Зазвичай рівні шви роблять у напрямку руху. Можливі варіанти кладки з рівними швами в усіх напрямках, проте в цьому разі ширина їх зростає. У планувальний шар встановлюються крайні бордюрні камені, за їх верхньою площиною протягуються нитки, що вказують рівень і напрямок укладання. Укладену гранітну брусчатку промітають не менш ніж чотири рази сухим піском. Пісок має бути саме сухим, інакше він не заповнить усі щілини, і гранітна брусковина буде хитатися. Фігурні типи укладок виробляються за лекалами. На ділянках під дахами або навісами матеріал підсмилувального шару зазвичай залишається сухим і пухким. У цьому разі брусчатку укладають у сухий розчин і відповідну щебенкову суміш, а після укладання всі проміжки між камінням заповнюють дрібнозернистим піском. Розташування та розміри швів уздовж крайок бордюрних каменів та інших ограджувальних елементів і споруд необхідно планувати відповідно до модульної сітки. Водночас треба брати до уваги відхилення розмірів ± 3 мм, зумовлені технологією виготовлення елементів мощення. Це дасть змогу за потреби замінювати камені або плитки в покритті. Для забезпечення прямолінійності швів приблизно через кожні 3 м у поздовжньому напрямку натягують шнури. Під час розмітки великих ділянок необхідно натягувати шнури у двох напрямках і через кожні 1-3 м контролювати дотримання прямих кутів. Як обрамлення мокрих ділянок треба використовувати закладувані в підснові ліжка бордюрні або окантовні камені, які зазвичай досить надійно сприймають навантаження на краї покриття. Ці огорожі встановлюють перед укладанням зовнішньої частини мостової, щоб запобігти поперечним змішанням й осаду каменів.
Примикаючі до споруд мокрі ділянки укладають так, щоб поверхневі води стікали не до будівлі, а від неї. Інакше необхідно придивитися стічні жолоби та дощові решітки біля самої споруди.
Відповідно до вимог стандарту DIN 18318 нерівності зовнішньої поверхні в межах 4-метрового контрольного відрізка мостовий з бетонних каменів і бетонних плит не мають перевищувати 10 мм. Однак цей критерій завжди треба розглядати в поєднанні зі структурою зовнішньої частини покриття. Розницю у висоті каменів зазвичай компенсують їх укладанням у порівняно пухку піщану постіль.

3. Вибір обладнання для укладання дрібноштучних елементів мощення.

Для отримання якісних і довговічних покриттів із дрібноштучних елементів мощення доцільно застосовувати сучасну техніку. Віброплити з робочою масою 130 кг і відцентровою силою 18-20 кН задовольняють вимоги ущільнення сечогінних покриттів завтовшки до 6 см. Для ущільнення мокрих покриттів завтовшки 8-10 см застосовують вібропристрої масою 170-200 кг із відцентровою силою не менш ніж 20-30 кН. Для товстіших мокрих покриттів необхідно використовувати вібропристрою масою 200-600 кг із відцентровою силою приблизно від 30 до 60 кН.
Діапазон застосування вібропліт містить роботи від ущільнення ґрунтів у траншеях і на відкритих ділянках, зокрема зв'язаних ґрунтів, до ущільнення важких булочок, селених мостових.
Легкість експлуатації вібропліт забезпечується застосуванням стандартних додаткових плит, що входять до комплекту постачання, плавним регулюванням руху машини вперед і назад, гідравлічною системою, а також електрозапуском і додатковим режимом швидкості. Віброплита компактна, у неї низько розташований центр ваги та мінімальна робоча висота. Система регулювання дає змогу адаптувати машину до різних типів ґрунтів. Режим додаткової швидкості дає змогу збільшувати швидкість пересування віброплити по робочому майданчику до 28 м/хв. Гумова спідниця спеціального профілю, розміщена між верхньою масивною частиною машини та опорною плитою, унеможливлює потрапляння бруду в машину. Вібрація неабияк гаситься похилими амортизаторами.
Рівну поверхню мокрого покриття можна отримати тільки за допомогою віброплити, ущільнювального покриття до стійкого стану.
Під час використання вібропліт із регульованою силою удару треба спочатку вибирати найменший ступінь потужності, поступово збільшуючи залежно від товщини каменів.

4. Остаточне оброблення покриття.

Після віброущіплення мокру поверхню треба обсипати піском, який має залишатися на цій поверхні деякий час, щоб добре заповнити всі шви. Мостові, за якими рухається автотранспорт, мають мати шви з досить міцним і стійким заповненням, щоб зусилля зсуву, створювані навантаженням коліс, надійно передавалися від каменю до каменю, інакше камені будуть зміщуватися один щодо одного.

Характеристики
Основні
Вибір надаваних послугБудівництво
Типи дорожнього покриттяЖорсткі
Тип матеріалу для дорожнього покриттяБруківка
Інформація для замовлення
  • Ціна: 145 

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner